МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№1/9-72 від 01 лютого 2012 року

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної республіки Крим, управління освіти і науки обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про інструктивно-методичні матеріали "Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах"

Надсилаємо для використання в навчально-виховному процесі Інструктивно-методичні матеріали "Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах", розроблені на виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.08.2011 № 930 "Про затвердження Плану заходів з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти".

Зазначені матеріали будуть розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та надруковані у фахових виданнях.

Додаток: Інструктивно-методичні матеріали на 17 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

БЕЗПЕЧНЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО НАПРЯМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Інструктивно-методичні матеріали

Державна політика з безпеки життєдіяльності в галузі освіти базується на принципі пріоритету життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, повної відповідальності роботодавця, керівника навчального закладу за створення належних, безпечних і здорових умов навчання та праці.

Неухильне дотримання вимог безпеки життєдіяльності (система знань з питань охорони життя, здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, попередження побутового травматизму, дії у випадках надзвичайних ситуацій тощо) усіма учасниками навчально-виховного процесу є елементом дисципліни освітнього процесу, культури безпеки життєдіяльності.

Вимоги безпеки, наведені в цих Інструктивно-методичних матеріалах, поширюються на кабінети природничо-математичного напряму (фізики, хімії, біології, математики, географії), у яких навчаються учні загальноосвітніх навчальних закладів (далі – навчальні заклади) і які можуть мати джерела небезпечностей.

1. Перелік нормативно-правових документів, що регулюють відношення суб'єктів освітянського процесу з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності:

  • Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за №969/6160 (далі – Положення про організацію охорони праці);
  • Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, погоджені Міністерством освіти і науки України 05.06.2001 № 1/12-1459 (далі – ДСанПіН 5.2.2.008-01);
  • Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені наказом Міністерства освіти України і Головного управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98 № 348/70, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (зі змінами) (далі - Правила пожежної безпеки);
  • Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі – Правила безпечної експлуатації електроустановок);
  • Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 № 81, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.05.2004 за № 620/9219 (далі – Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики);
  • Правила безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.11.2010, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.12.2010 за № 1215/18510 (далі – Правила безпеки під проведення навчання з біології).
  • Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за № 806/12680 (далі - Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці).
  • Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 № 616, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2001 за № 1093/6284 (далі – Положення про порядок розслідування нещасних випадків).

2. Загальні положення

Закон України «Про освіту» (стаття 26) визначає, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.

Відповідно до Положення про організацію охорони праці особисту відповідальність за створення безпечних умов навчально-виховного процесу несе керівник навчального закладу.

Завідувачі кабінетів, учителі, керівники предметних гуртків несуть відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інвентарю тощо. Вони здійснюють заходи для створення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, забезпечують виконання чинних правил і норм з безпеки і гігієни праці та навчання.

Завідувачі кабінетів, учителі, керівники гуртків один раз на три роки проходять навчання з безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до Положення про організацію охорони праці.

Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водопровідної і каналізаційної мереж і сантехнічних споруд у кабінетах несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.

Приміщення кабінетів природничо-математичного напряму мають відповідати вимогам:

  • ДСанПіН 5.5.2.008-01;
  • Правил безпечної експлуатації електроустановок;
  • Правил пожежної безпеки.

Перед початком нового навчального року кабінети (лабораторії) навчального закладу приймає комісія, створена за наказом керівника навчального закладу, про що складається акт-дозвіл на проведення занять (додаток 1).

На кабінети (лабораторії) мають бути паспорти, які визначають основні параметри: освітлення, площа, наявність інженерних мереж (водопостачання, каналізація, вентиляція, тепломережа, електромережа), забезпечення меблями, обладнанням, підручниками, посібниками, приладдям тощо (додаток 2).

У кабінетах природничо-математичного напряму проводяться навчальні заняття з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій.

Під час проведення таких занять вимоги безпеки визначаються Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики.

У кабінетах дозволяється користуватися кіно-, відео- та мультимедійною апаратурою за умов, якщо:

  • забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку;
  • електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок;
  • виконується інструкція з експлуатації апаратури.

Сучасні технічні засоби навчання, до яких належать комп’ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран та інтерактивна дошка, повинні бути заземлені за схемами, які розміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до пристроїв.

Електронні засоби загального та навчального призначення для кабінетів повинні мати відповідний гриф відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 №537, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 за №628/15319, та позитивний висновок санітарно-епідеміологічної експертизи відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.03.2006 №120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.2006 за № 362/12236.

Відповідно до Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики використання персональних комп’ютерів для навчальних занять, спеціальних периферійних пристроїв дозволяється за умови сертифікації в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО та наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я.

Учитель, який проводить навчання в кабінетах природничо-математичного напряму, повинен стежити і перевіряти комплектність і справний стан протипожежного обладнання, засобів надання першої допомоги. Він повинен систематично контролювати роботу лаборанта і надавати йому практичну допомогу з метою попередження нещасних випадків.

Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету, учителя, відповідає за зберігання обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів, здійснює профілактичне обслуговування (видалення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей тощо) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя.

З метою попередження травматизму учнів під час проведення навчання в кабінетах природничо-математичного напряму слід виконувати такі вимоги:

  • під час роботи із скляними приладами необхідно користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;
  • при нагріванні речовин в пробірці або колбі слід їх закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива;
  • слід обережно користуватися гострими і ріжучими інструментами (скальпелі, ножиці, леза, препарувальні голки, циркуль, транспортир, лінійка, каркасні математичні моделі геометричних тіл тощо).

Для безпечного проведення лабораторних і практичних робіт, що передбачають використання небезпечних і шкідливих речовин, важливе значення має використання спецодягу та індивідуальних засобів захисту. Усі учні мають бути забезпечені халатами, захисними рукавичками і захисними окулярами або маскою. У кабінеті слід мати достатню кількість захисних окулярів (або масок), розрахованих на кількість учнів у класі.

Кабінети обладнуються аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь та інформацією про місце знаходження і номер телефону найближчого лікувально-профілактичного закладу, де можуть надати кваліфіковану медичну допомогу.

У разі скоєння нещасного випадку, що трапився з учнем під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті (лабораторії) учитель повинен терміново організувати надання першої допомоги потерпілому відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків.

2. 1. Проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності

Відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці в кабінетах природничо-математичного напряму навчальних закладів обов’язково проводять навчання з питань безпеки життєдіяльності за допомогою системи інструктажів з питань безпеки життєдіяльності.

Порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів визначається Положенням про організацію роботи з охорони праці.

Інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять завідувачі кабінету (лабораторії), учителі (викладачі).

На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності.

Мета проведення первинного інструктажу – формування відповідального ставлення учнів до питань особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збереження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій, у тому числі аварій, і уміння надати першу допомогу і самодопомогу у разі нещасних випадків.

Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії) (додаток 3).

Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдання, пов’язаних з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо також проводиться первинний інструктаж з безпеи життєдіяльності.

Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними вимог норм і правил, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж

тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо).

Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів (додаток 3).

Під час проведення позанавчальних заходів у кабінетах (лабораторіях) природничо-математичного напряму (конкурси, олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, подорожі) або заходів навчального призначення (прибирання приміщення, дослідна робота на навчально-дослідній ділянці, в куточку живої природи тощо) з учнями проводиться цільовий інструктаж. Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів (додаток 3).

3. Особливості безпеки проведення робіт в кабінеті хімії

3.1. Основні вимоги безпеки в кабінеті хімії

  • Основні роботи в кабінеті хімії можна класифікувати на такі групи:
  • демонстраційні досліди, що проводить учитель;
  • лабораторні (фронтальні) досліди, що виконуються учнями;
  • практичні роботи, що виконуються учнями фронтально для перевірки засвоєння навчального матеріалу;
  • практичні роботи, що виконуються учнями індивідуально на вчительському столі;
  • практичні роботи, що виконуються учнями індивідуально під час екзаменів;
  • досліди і практичні роботи, що виконуються учнями на заняттях хімічного гуртка;
  • досліди і роботи, що проводить учитель на позакласних заходах з метою для популяризації хімічних знань тощо;
  • роботи, що проводить лаборант під час підготовки дослідів.

Лабораторні досліди виконують учні з метою одержання нових знань та набуття навичок. Вони повторюють дії вчителя, який демонструє, як правильно треба виконувати роботу. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх одержують учні. При цьому не дозволяється допускати учнів до місця зберігання хімічних реактивів.

Лабораторні досліди та практичні роботи в кабінеті хімії проводяться учнями фронтально, тобто одночасно усім класом, що значно утруднює контроль за виконанням правил безпеки.

Демонстраційні досліди проводяться вчителем, який має спеціальну підготовку і знає, яка небезпека існує при цьому. На відміну від нього, лабораторні і практичні роботи виконують учні, які не завжди уявляють небезпеку, що загрожує їм під час проведення досліду. Тому вчитель і лаборант повинні особливо уважно стежити за поведінкою кожного учня під час виконання таких робіт.

Основні фактори, що визначають безпеку проведення лабораторних дослідів і практичних робіт:

  • правильна підготовка і організація роботи;
  • дисциплінованість і відповідна підготовка (інструктаж) учнів;
  • строгий контроль і висока відповідальність з боку вчителя.

Для правильної організації лабораторних дослідів і практичних робіт з хімії необхідно раціонально розмістити учнів і закріпити їх за робочими місцями і за набором основного лабораторного обладнання. На кожному лабораторному столі має бути номер (прикріплений до столу або написаний фарбою, що не змивається). Такі ж номери меншого розміру наносять на основні предмети обладнання, що призначені до цього столу.

Для кожної практичної роботи і лабораторного досліду вчитель має заготовити картки з назвою роботи і переліком обладнання, що розміщується на учнівському столі: основне обладнання (ваги, штатив тощо); хімічний посуд; реактиви (для кислот вказується концентрація); допоміжне лабораторне приладдя (тигельні щипці, затискачі, піпетки тощо); допоміжні матеріали (фільтри) та інше. Наявність такої картки допоможе забезпечити роботу всім необхідним.

Для зручності всі небезпечні роботи в кабінеті хімії можна поділити на такі групи:

1) опіконебезпечні, що пов’язані з можливістю отримати хімічний, термічний або комбінований опік різного ступеню;

2) вибухонебезпечні, здатні спричинити вибух, травмувати присутніх і призвести до займання горючих речовин, предметів;

3) пожежонебезпечні, що можуть призвести до спалаху легкозаймистих речовин і використання протипожежних засобів;

4) досліди і роботи, пов’язані з одержанням або використанням шкідливих газів і речовин, що отруюють повітря або викликають отруєння при випадковому потраплянні в шлунок;

5) роботи, пов’язані з можливістю поранення рук уламками скла або ріжучим інструментом;

6) роботи і досліди, пов’язані з використанням електричного струму і небезпекою електротравмування.

До демонстраційних дослідів і фронтальних робіт з шкідливими речовинами можна віднести:

1. Спалювання сірки.

2. Спалювання фосфору, отримання ортофосфатної кислоти.

3. Розчинення каучуку і гуми в органічних розчинниках.

4. Розклад каучуку при нагріванні та дослідження продуктів розкладу.

5. Досліди з фенолом.

6. Досліди з аніліном.

При роботі з хімреактивами слід наливати рідкі хімреактиви за допомогою піпеток з різними пастками, тверді реактиви із склянок набирати спеціальними ложечками, шпателями.

Якщо при виконанні роботи вчитель або лаборант помітили порушення правил безпеки учнем, учитель повинен зупинити учня і, вказавши на помилку, показати, як правильно працювати.

3.2.Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів

Для видалення сміття, битого посуду і відходів хімічних речовин в кабінеті хімії слід мати три посудини:

  • емальоване або керамічне відро з кришкою - для хімічних відходів;
  • пластмасове відро для сміття зі вставним відром і педальним важелем (типу сміттєвого відра) – для паперових відходів і дрібного сміття, на відрі слід прикріпити напис: "Бите скло не кидати";
  • металеве відро або металеву коробку без кришки з написом "Для битого скла".

Не дозволяється для збору сміття використовувати картонну тару або фанерні ящики, тому що це пожежонебезпечно.

Звичайні відходи хімічного кабінету (слабкі розчини кислот тощо) рекомендується нейтралізувати і після розбавляння водою виливати в каналізацію. Нерозчинні осади і отруйні речовини слід викидати в спеціальну вигрібну яму з кришкою, що влаштовується у віддаленому кінці шкільного двору.

3.2.1. Рекомендації щодо знищення відходів металічного натрію

Залишки (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день, коли вони одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів загальною масою до 200 г розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім шматочком металу був не менший, ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник подають холодну воду. Об'єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагрівання рідини вище кімнатної температури. Колбу можна додатково охолоджувати ззовні за допомогою водяної бані.

Добавляння води припиняють тоді, коли розчиняться останні шматочки металу. Одержаний водний розчин натрій гідроксиду відокремлюють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.

Не дозволяється зливати у відро для відходів несумісні речовини, наприклад, гідроген пероксид, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо; металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом.

Тверді відходи, які накопичуються в кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідувати в місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.

3.2.2. Рекомендації щодо знищення реактивів, що не мають етикеток

Якщо хімічні реактиви не мають етикеток, їх необхідно випробувати:

1) розчини на наявність високотоксичних йонів Ва2+ і РЬ2+ добавлянням розчину, що містить сульфат-іони. Якщо випадає осад, додавати розчин, що містить сульфат-іони, до припинення випадання осаду. Осад промити декантацією і знищити з твердими відходами, рідину злити в каналізацію.

Якщо при добавлянні розчину, що містить сульфат-іони, осад не випадає, злити розчин в посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.

2) пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і випробувати на наявність йонів Ва2+ і РЬ2+ (див. п.1). Якщо реактив не дає реакції на ці йони і добре розчиняється у воді, перевести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих розчинів.

Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна знищити разом з твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви обробляють надлишком теплої води, переводять у розчин і зливають його у каналізацію.

3) рідини органічного походження мають характерний запах (на відміну від водних розчинів солей, кислот або лугів). Їх зливають у посуд для зберігання легкозаймистих рідин і знищують у місцях, які погоджені з органами санітарного та пожежного нагляду.

4. Особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики

Навчальні прилади та вироби, призначені для лабораторних робіт і демонстрацій в кабінеті фізики, за способом захисту людини від ураження електричним струмом повинні задовольняти вимогам до приладів ІІ класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або ІІІ класу (приєднуватися до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).

Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосовувати їх електричне розділення.

Розділення електричної мережі на окремі розгалуження, які електрично не пов'язані між собою, слід виконувати за допомогою розподільного трансформатора.

Струмопровідні частини пристроїв, що встановлені в кабінеті фізики, треба надійно закривати захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмопровідними частинами.

Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі слід виконувати тільки за умови вимкненої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх треба додатково захищати діелектричними засобами.

Щоб уникнути ураження електричним струмом у разі доторкування до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона слід з'єднувати з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники треба встановлювати лише в розрив кола фазового проводу.

Трьохпровідну електричну мережу необхідно підводити до електрощита керування. Електричний щит керування треба оснащувати кнопкою (рубильником) аварійного вимикання.

З електрощита управління лінію однофазного струму необхідно підводити через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного столу і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі треба ставити тільки в коло фазового проводу.

Обладнання необхідно вмикати послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому випадку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм.

Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою, неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі, бо можливе нагрівання електролітичних конденсаторів фільтра, що може призвести до вибуху.

Не дозволяється перевищувати межі допустимих частот обертання відцентрової машини, універсального електродвигуна, обертового диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю усіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню під час демонстрації цих пристроїв перед робочим місцем необхідно встановити захисний екран.

Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади слід з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна торкатися шасі, корпусу приладу, пристроїв та інших електропровідних елементів. Особливо треба бути обережним при роботі з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

Відповідно до Типової інструкції з охорони праці при проведенні робіт з лазерними апаратами, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 26.05.88 № 06-14/20 (НАОП 9.1.50-5.01-88), не дозволяється експлуатувати лазерну установку без захисного заземлення, необхідно обмежити екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.

5. Особливості безпеки під час проведення робіт з біології

Вимоги безпеки під час навчання в кабінеті (лабораторії) біології, практичних робіт на навчально-дослiднiй дiлянцi, в теплиці (оранжереї), у куточку живої природи та екскурсiй у природу визначають Правила безпеки під час проведення навчання з біології.

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах:

під час проведення усіх видів практичних робіт з біології на навчально-дослідній ділянці, в оранжереї (теплиці), у куточку живої природи учитель біології проводить з учнямиінструктаж з охорони праці;

під час проведення лабораторних і практичних робіт в кабінеті біології та перед початком екскурсій у природу учитель біології проводить з учнями інструктаж з безпеки життєдіяльності.

Під час роботи учнів з мікроскопом учитель і лаборант повинні особливо уважно стежити за поведінкою кожного учня, дотриманням учнями правил безпечного користування мікроскопом, предметними скельцями і лабораторним обладнанням.

Кабінет біології забезпечується аптечкою, навчально-дослідна ділянка, теплиця (оранжерея) - переносною аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь та інформацією про місцезнаходження і номер телефону найближчого лікувально-профілактичного закладу, де можна отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Найбільш небезпечними з точки зору наявності шкідливих факторів під час робіт з біології є роботи в куточку живої природи та праця учнів на навчально-дослідній ділянці та в теплиці (оранжереї).

Куточок живої природи створюється в навчальному закладі відповідно до Положення про куточок живої природи загальнооосвітніх і позашкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2002 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 29.08.2002 за № 715/7003. Для забезпечення протиепідемічного та протиепізоотичного режимів куточок живої природи містить ізольовані приміщення для утримання тварин і приміщення для зберігання, приготування кормів, для очищення та дезінфекції кліток (дезінфекційно-мийне приміщення).

У куточку живої природи забороняється утримання отруйних рослин і тварин, а також рослин і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.

Роботи в куточку живої природи слід проводити з урахуванням Правил охорони праці в лабораторії ветеринарної медицини, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 20.04.99 № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 11.10.99 за № 695/3988. Усі тварини, що утримуються в куточку живої природи, повинні регулярно обстежувати ветеринарні лікарі, з якими укладають угоди керівники навчальних закладів.

Під час проведення практичних робіт у приміщенні куточка живої природи учні доглядають за рослинами (підживлення органічними добривами, пікірування, пересаджування) та тваринами, користуючись спецодягом (халати, фартухи бавовняні) і рукавицями комбінованими, що зберігаються в спеціальній шафі.

З учнями, які доглядають тварин у куточку живої природи (крільчатник, клітки з птахами тощо), учитель проводить інструктаж з безпеки життєдіяльності.

Для уникнення поранення рук під час роботи з тваринами необхідно:

  • при перенесенні тварин захищати руки гумовими рукавицями;
  • кроликів брати правою рукою, притискуючи їх вуха до шиї і захоплюючи разом зі шкірою холки;
  • морську свинку брати, накриваючи спинну частину долонею, стискуючи пальці навколо тулуба;
  • щурів та мишей брати за хвіст довгим пінцетом.

Особливу увагу треба звернути на догляд за самицями-породіллями, які стають агресивними, оберігаючи новонароджених малят.

Для запобігання виникненню інфекцій, що можуть передаватися від тварин людям, учні встановлюють нагляд за станом здоров’я тварин в куточку живої природи, стежать за поведінкою тварин, їх апетитом, станом шкіряного та хутряного покриву тощо.

При перших ознаках захворювання тварини (порушення сну, апетиту, агресивна поведінка тощо) учні повідомляють учителя, який викликає ветеринарного лікаря. Хвору тварину треба негайно відокремити, а решту тварин тримати на карантині за вказівкою ветеринарного лікаря.

Санітарна обробка приміщення, чищення та миття кліток й інвентарю куточка живої природи навчального закладу проводить технічний персонал навчального закладу щоденно після попереднього знезараження. При цьому забруднену підстилку та інші відходи з кліток збирають у спеціальні металеві бачки з кришками. Відходи підлягають знезараженню або спалюванню. Методи дезінфекції, дезінсекції учитель установлює в кожному окремому випадку залежно від стану тварин (здорові чи заражені), а також від виду інфекції.

Під час проведення навчання з біології на навчально-дослідній ділянці, в теплиці (оранжереї) застосування пестицидів заборонено згідно з статтею 11 Закону України „Про пестициди і агрохімікати” та Державними санітарними правилами „Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.98 № 1 (ДСП 8.8.1.2.001-98).

Учні проводять роботи на навчально-дослідній ділянці відповідно до сезону та погодних умов у спецодязі (халати, фартухи бавовняні) і рукавицях комбінованих.

У спекотну пору року необхідно мати головний убір для попередження сонячного (теплового) удару.

Відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.96 № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 16.04.96 за №183/1208, можна переносити вантажі масою:

  • під час короткочасної роботи:
  • для дівчат 14 років - 2,5 кг, 15 років – 6 кг, 16 років – 7 кг, 17 років – 8 кг;
  • для юнаків 14 років - 5 кг, 15 років – 12 кг, 16 років - 14 кг, 17 років – 16 кг;
  • під час тривалої роботи:
  • для дівчат 15 років - 4,2 кг, 16 років - 5,6 кг, 17 років - 6,3 кг;
  • для юнаків 15 років – 8,4 кг, 16 років – 11,2 кг, 17 років – 12,6 кг.

До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

Відповідно до вимог ДСанПіН 5.2.2.008-01 під час проведення практичних робіт на навчально-дослідній ділянці у спекотну пору року учнів забезпечують питною водою.

Під час роботи на навчально-дослідній ділянці учні повинні дотримуватися режимів праці та відпочинку.

Тривалість практичної роботи учнів під час проведення навчання з біології на навчально-дослідній ділянці встановлюється відповідно до їх віку. Учні 4-5 класів працюють на ділянці не більше 2 годин, через кожні 20 хвилин роблять 10-хвилинні перерви. Робота на ділянці учнів 6-10 класів може тривати 3-4 години з 10-хвилинними перервами через кожні 30 хвилин. Під час кожного заняття треба урізноманітнювати види діяльності учнів, переключаючи ланки з одних видів робіт на інші.

У вільний від навчання час за бажанням учнів протягом навчального року проводяться практичні роботи на навчально-дослідній ділянці, при цьому тривалість щоденної роботи учнів зменшується у 2 рази.

Під час роботи з використанням інвентарю учні переносять його тільки у вертикальному положенні загостреною частиною вниз, не допускається передавати його один одному кидком і направляти загостреною частиною на себе і на інших учнів.

Навчання з біології в теплицях (оранжереях), метою якого є ознайомлення учнів з основами і практичними навичками з біології, що проводиться в приміщенні теплиці або оранжереї навчального закладу, пов’язані з комплексом несприятливих умов - підвищеною вологістю і температурою, впливом хімічних речовин (органічні добрива, стимулятори росту рослин тощо).

Під час проведення робіт у теплиці (оранжереї) навчального закладу на учнів поширюються вимоги безпеки, що визначаються Правилами охорони праці під час виконання робіт у захищеному ґрунті, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.04.2001 № 184.

Учні проводять роботи в теплиці (оранжереї) у спецодязі (халати, фартухи бавовняні) і рукавицях комбінованих.

Підживлення рослин агрохімікатами у теплиці (оранжереї) проводять працівники навчального закладу, яким виповнилося 18 років і які мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеним препаратом, отриманим у встановленому законодавством порядку, пройшли медогляд у закладах охорони здоров’я, мають висновок медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров’я.

Учні допускаються для догляду за рослинами не раніше закінчення строку, визначеного регламентом застосування для кожного агрохімікату.

Агрохімікати зберігаються в окремому ізольованому від учнів та сторонніх осіб приміщенні на відведеному для кожного виду місці, у яке немає вільного доступу. Кожний хімікат зберігається в закритій тарі з етикеткою.

Працівники, на яких покладено наказом керівника навчального закладу обов’язки з обслуговування теплиці (оранжереї), проводять санітарну обробку теплиці (оранжереї), знезараження ґрунту один раз на рік не пізніше як за 30 днів до початку навчального року.

Перед проведенням екскурсії у природу її керівник повинен ретельно обстежити ту ділянку природного оточення, куди будуть приведені учні, обрати безпечні місця, де відсутні небезпека нападу хижих тварин, отруйні тварини (змії, павукоподібні, багатоніжки тощо), болота, трясовини тощо.

Учитель має ознайомити учнів з питаннями захисту навколишнього середовища, місцевими отруйними рослинами і грибами, отруйними тваринами (змії, павукоподібні тощо), переносниками інфекційних захворювань (гризуни, кліщі, комахи тощо).

6. Особливості проведення екскурсій та подорожей під час ознайомлення з навколишнім середовищем як складова уроків з географії

Екскурсії та подорожі з метою ознайомлення з навколишнім середовищем проводяться відповідно до Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.04.99 № 96 (в редакції наказу від 24.03.2006 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.06.2006 за № 660/12534.

Перед проведенням екскурсії (подорожі) її керівник повинен за можливості ретельно обстежити ту ділянку природного середовища , куди будуть приведені учні, або зібрати інформацію про місце майбутньої подорожі.

Перевезення учнів до місця екскурсії за допомогою різного типу транспорту здійснюється відповідно до Основних вимог щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 25.05.2007 №450/167, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 12.06.2007 за № 614/13881.

Перед проведенням екскурсії (подорожі) з учнями проводять інструктаж з безпеки життєдіяльності щодо безпечної поведінки під час екскурсії (подорожі) та ознайомлюють з питаннями захисту навколишнього середовища, місцевими отруйними рослинами і грибами, отруйними тваринами (змії, павукоподібні тощо), переносниками інфекційних захворювань (гризуни, кліщі, комахи тощо).

З метою попередження травматизму під час екскурсій (подорожі) учні користуються спортивним одягом та взуттям, що захищає ноги від пошкоджень.

При підготовці та проведенні будь-яких екскурсій та подорожей керівник групи та його заступник повинен забезпечити під час подорожі додержання учасниками належного громадського порядку, санітарно-гігієнічних норм, виконання Правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки та інших правил безпеки життєдіяльності.

Вирушаючи на екскурсію з учнями, керівнику необхідно мати при собі похідну аптечку першої допомоги.

При аварійній ситуації (виникненні загрози життю та здоров’ю учасників екскурсії (подорожі) керівник повинен ужити заходів щодо збереження життя і здоров’я учасників, виходячи з конкретної ситуації та наявності засобів для ліквідації цієї ситуації.

У разі нещасного випадку, що трапився з учасником екскурсії (подорожі), керівник групи повинен терміново організувати надання першої допомоги потерпілому відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків.

Додатково див.:

  • Акт – дозвіл (орієнтовний) на проведення занять у кабінеті хімії (Додаток 1);
  • Паспорт кабінету хімії (орієнтовний) (Додаток 2);
  • Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів (Додаток 3).

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор_______________

_______________________

(назва навчального закладу)

__________ ____________

(підпис) (ПІБ)

«___»_____________20__р.

Акт – дозвіл (орієнтовний)

на проведення занять у кабінеті хімії

Ми, ті що підписалися, комісія у складі директора________________, голови профспілкового комітету_____________, завідувача кабінету хімії____________, представника управління освіти ________________, громадського інспектора з охорони праці _____________________ склали цей акт у тому, що у кабінеті хімії:

- робочі місця для учнів обладнані та відповідають нормам з охорони та безпеки праці, вимогам виробничої санітарії та віковим особливостям учнів;

- наявні інструкції з безпеки під час проведення занять у кабінеті хімії, які оформлені відповідно до вимог нормативних актів.

Електрообладнання відповідає нормам безпечної експлуатації електроустановок.

Завідувач кабінету хімії, учителі хімії, лаборант пройшли навчання і перевірку знань з питань безпечної організації роботи в кабінеті.

Кабінет хімії укомплектований первинними засобами гасіння пожежі та медичною аптечкою.

«___»____________20__ р.

Директор _________ __________

Підпис ПІБ

Завідувач кабінету хімії ________ ___________

Підпис ПІБ

Голова ПК _________ ___________

Підпис ПІБ

Представник управління освіти __________ _________

Підпис ПІБ

Громадський інспектор з охорони праці __________ __________

Підпис ПІБ

Додаток 2

Паспорт кабінету хімії (орієнтовний)

Загальноосвітній навчальний заклад___________________________________

(повна назва навчального закладу)

Адреса____________________________________________________________

(поштова адреса навчального закладу)

Місце розташування кабінету________________________________________

(поверх, № кабінету)

Загальна площа кабінету__________кв. м, лаборантської____________кв. м

Меблі:

Столи учнівські ____________шт., стільці учнівські__________шт.,

Робочий стіл учителя _______шт., стільці вчителя___________шт.,

Демонстраційний стіл_______шт., магнітна дошка___________шт.,

Дошка шкільна_____________шт., комп’ютерна дошка________шт.,

Екран_____________________шт., принтер__________________шт.,

Комп’ютер________________шт., сканер____________________шт.,

Ксерокс___________________шт., проектор__________________шт.,

Шафа_____________________шт., витяжна шафа____________шт.,

Інше______________________шт.

Орієнтовний перелік навчально-наочних посібників і навчального обладнання:

№ за пор. Назва Кількість Місце знаходження
Об’єкти натуральні
Підручники
Навчальні посібники
Методичні посібники
Навчально-методичні посібники
Приладдя
Хімічні реактиви: - метали - неметали - оксиди і гідрооксиди - кислоти - солі - органічні речовини - індикатори
Інші матеріальні цінності кабінету хімії

«___»____________20__ р.

Директор __________ __________

Підпис ПІБ

Завідувач кабінету __________ __________

Підпис ПІБ

Голова профспілки __________ __________

Підпис ПІБ

МП

Додаток 3

Журнал

реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів

з безпеки життєдіяльності учнів

_____________________________________________

(кабінет, лабораторія)

№ з/п Прізвище, ім’я, по батькові особи, яку інструктують Дата проведення інструктажу Клас Назва інструк-тажу, інструк-ції Прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка проводила інструктаж Підпис особи, яка прово-дила інструк-таж Підпис особи*, яку інструк-тують

*Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу (14 років)

Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти

Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 квітня 2008 року N 319

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 р. за N 383/15074

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальну середню освіту" , постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (зі змінами), Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 N 94 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за N 151/14842, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі - Інструкція), що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2001 N 44 "Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності" , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.02.2001 за N 120/5311.

3. Увести в дію Інструкцію з 2007/2008 навчального року.

4. Опублікувати цей наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті "Освіта України", розмістити на сайті Міністерства.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П. Б.

Міністр І. О. Вакарчук

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства освіти і науки України від 14 квітня 2008 р. N 319

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 р. за N 383/15074

ІНСТРУКЦІЯ про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти

I. Загальні положення

1.1. Цією Інструкцією визначається порядок переведення та випуску учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

1.2. Дія Інструкції поширюється на навчальні заклади системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності.

II. Порядок переведення та випуску учнів (вихованців)

2.1. За рішенням педагогічної ради, яке затверджується наказом керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, незалежно від рівня навчальних досягнень учні (вихованці):

- 1 - 3-х, 5 - 8-х і 10(11)-х класів на підставі річного оцінювання переводяться до наступних класів;

- 4-х класів переводяться до основної школи;

- 9-х і 11(12)-х класів на підставі річного оцінювання та результатів державної підсумкової атестації отримують відповідні документи про освіту та випускаються із загальноосвітнього навчального закладу.

2.2. Річне оцінювання з предметів навчального плану здійснюється на підставі семестрового, яке проводиться у терміни, визначені структурою навчального року, установленою загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.

2.3. Річні оцінки з предметів навчального плану виставляються не раніше ніж через 3 дні після виставлення семестрових та з урахуванням часу на вирішення спірних питань - не пізніше 10 червня поточного навчального року.

2.4. Для учнів (вихованців) 4-х класів річне оцінювання проводиться з урахуванням результатів державної підсумкової атестації з української мови, читання та математики. У навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин можуть підлягати атестації також результати навчальної діяльності з мови навчання.

2.5. Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів під час проведення екскурсій та навчальної практики здійснюється відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

2.6. Усі учні (вихованці) 4-х, 9-х і 11(12)-х класів допускаються до державної підсумкової атестації.

2.7. Зміст, форми й терміни державної підсумкової атестації щороку визначаються Міністерством освіти і науки України.

III. Особливі умови переведення та випуску учнів (вихованців)

3.1. Для учнів, які закінчили 2-й клас початкової школи і мають початковий рівень навчальних досягнень (1, 2, 3) у вивченні української мови та читання, математики, а в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин - також і з мови навчання, учителем складається, погоджується методичним об'єднанням та затверджується керівником навчального закладу скоригована відповідно до індивідуальних здібностей навчальна програма з предмета (предметів), за якою вони навчатимуться в 3-му класі.

3.2. Учні, які за результатами навчання за скоригованою відповідно до індивідуальних здібностей програмою не підвищили рівень навчальних досягнень, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (осіб, які їх замінюють) направляються на обстеження спеціалістами психолого-медико-педагогічної консультації. За її висновками такі учні можуть продовжувати навчання в спеціальних загальноосвітніх школах або навчатися за індивідуальною формою за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

3.3. Учні початкової школи, які через поважні причини (хвороба, інші обставини) за результатами річного оцінювання отримали бали початкового рівня (1, 2, 3) або не засвоїли скориговану до індивідуальних здібностей навчальну програму, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у тому самому класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

3.4. Для учнів (вихованців) 2 - 8-х, 10(11)-х класів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання (кількість предметів не обмежується) проводиться у серпні - вересні. Терміни проведення оцінювання визначаються навчальним закладом, але не пізніше 5 вересня поточного року.

3.5. Завдання для проведення річного оцінювання таких учнів (вихованців) розробляються з урахуванням їх індивідуальних особливостей шкільними методичними об'єднаннями вчителів (учителем) і затверджуються керівником навчального закладу. Упродовж літнього періоду для них організовуються консультації, індивідуальні заняття з відповідних предметів. Форми й графік цієї роботи визначаються методичними об'єднаннями вчителів (учителем) та погоджуються з керівництвом загальноосвітнього навчального закладу і батьками (особами, які їх замінюють).

3.6. За наслідками річного оцінювання, яке проводиться у серпні - вересні, педагогічна рада загальноосвітнього навчального закладу приймає остаточне рішення щодо подальшого навчання учня (переведення його до наступного класу, на навчання за скоригованою навчальною програмою з окремих предметів, на індивідуальну форму навчання тощо). На підставі рішення педагогічної ради керівник загальноосвітнього навчального закладу видає наказ, який у письмовій формі доводиться до відома учня, батьків (осіб, які їх замінюють).

3.7. Учні (вихованці), які не пройшли річного оцінювання в серпні - вересні, зараховуються до наступного класу, де їх навчання відбуватиметься за скоригованими навчальними програмами з відповідних предметів. Річне оцінювання за попередній клас таких учнів здійснюватиметься протягом навчального року відповідно до часу засвоєння програмового матеріалу. За підсумками цього оцінювання та на підставі рішення педагогічної ради видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

3.8. Випускники 9-х класів, які не атестовані з одного і більше предметів, можуть зараховуватись до 10-х класів середніх загальноосвітніх шкіл, вечірніх (змінних) шкіл, професійно-технічних навчальних закладів.

3.9. Випускники основної школи (9-й клас), які не атестовані, тобто не мають річного оцінювання та (або) не пройшли державної підсумкової атестації з будь-яких предметів, для отримання документа про базову загальну середню освіту повинні пройти річне оцінювання та державну підсумкову атестацію в загальноосвітньому навчальному закладі, де продовжують навчання.

Державна підсумкова атестація та річне оцінювання в такому разі здійснюються протягом року за завданнями, спеціально розробленими відповідним органом управління освітою. За підсумками оцінювання та атестації на підставі рішення педагогічної ради видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

У разі продовження навчання у закладі, який не надає базової загальної середньої освіти, зазначені учні для отримання документа про відповідний рівень освіти проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію у вечірній (змінній) школі або за екстернатною формою.

3.10. Випускники 11(12)-х класів, які не атестовані, тобто не мають річного оцінювання та (або) не пройшли державної підсумкової атестації з будь-яких предметів, для отримання документа про повну загальну середню освіту можуть надалі продовжити навчання за екстернатною формою.

3.11. В окремих випадках, зокрема пов'язаних з призовом на військову службу, виїздом на постійне місце проживання за кордон тощо, дозволяється достроково проводити річне оцінювання та державну підсумкову атестацію.

3.12. Для учнів, які тимчасово навчалися за кордоном за міжнародними програмами обміну і повернулися в Україну після проведення державної підсумкової атестації, річне оцінювання та державна підсумкова атестація проводяться незалежно від терміну подачі заяв і, як правило, у загальноосвітніх навчальних закладах за місцем постійного проживання за екстернатною формою.

3.13. У випадках, зазначених у пунктах 3.11, 3.12, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій готують відповідні матеріали і завдання та встановлюють інші, ніж визначені Міністерством освіти і науки України, терміни проведення державної підсумкової атестації.

3.14. Учні гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, які мають за підсумками річного оцінювання початковий рівень досягнень у навчанні (1, 2, 3) хоча б з одного (профільного) предмета, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника можуть відраховуватися із зазначених вище закладів. Про можливе відрахування не пізніше ніж за місяць письмово повідомляються батьки учня (особи, які їх замінюють). У двотижневий термін до можливого відрахування письмово повідомляється орган управління освітою за місцем проживання учня. За сприяння відповідного органу управління освітою цей учень переводиться до іншого навчального закладу.

IV. Створення та робота апеляційних комісій

4.1. Для вирішення спірних питань, що виникають під час проведення семестрового оцінювання та державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах та місцевих органах управління освітою створюються відповідні апеляційні комісії.

4.2. У триденний термін після виставлення семестрового балу батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

4.3. Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об'єднання, учителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби дитини чи інших непередбачуваних обставин термін може бути подовжено.

4.4. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об'єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

4.5. На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригований семестровий бал не може бути нижчим за семестровий.

4.6. За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за I семестр виставляється до початку II семестру, за підсумками II семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.

4.7. Коригування річної оцінки не допускається.

4.8. Для забезпечення об'єктивного проведення державної підсумкової атестації відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 N 94 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за N 151/14842, апеляційні комісії створюються з кожного предмета в загальноосвітніх навчальних закладах та відповідних місцевих органах управління освітою.

4.9. У разі незгоди учнів (вихованців), батьків (осіб, які їх замінюють) з результатами державної підсумкової атестації, що проводилася в письмовій формі, ними можуть подаватися обґрунтовані заяви до апеляційної комісії:

навчального закладу - протягом трьох днів після оголошення результатів державної підсумкової атестації;

районної (міської) - не пізніше трьох днів після оголошення результатів розгляду апеляційною комісією навчального закладу.

4.10. Матеріали державної підсумкової атестації розглядаються апеляційними комісіями не більше трьох робочих днів після подання відповідної заяви.

4.11. Районна (міська) апеляційна комісія матеріали державної підсумкової атестації розглядає у навчальному закладі.

4.12. Повторна атестація апеляційними комісіями не проводиться.

4.13. Результати розгляду апеляції оформлюються протоколом.

4.14. Рішення районної (міської) апеляційної комісії є остаточним. На його підставі видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу та оформлюються відповідні документи.

V. Оформлення й видача документів про освіту

5.1. У першому класі дається словесна оцінка досягнень учнів у навчанні, у наступних класах вона обов'язково доповнюється балами за діючою системою оцінювання.

5.2. Після закінчення учнем 1-го класу вчитель складає характеристику, що заноситься до особової справи учня. У характеристиці зазначаються рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності.

5.3. Після закінчення 2 - 4-х, 5 - 8-х та 10(11)-х класів учням (вихованцям) видається табель успішності, у якому відповідно до чинної системи оцінювання відображаються досягнення у навчанні за семестри та навчальний рік, а також за навчальні екскурсії та навчальну практику.

5.4. Випускникам (вихованцям) навчальних закладів системи загальної середньої освіти видаються відповідні документи про базову або повну загальну середню освіту (свідоцтво, атестат), зразки яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року N 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (зі змінами).

5.5. Учням, які закінчили основну школу (9-й клас) і пройшли державну підсумкову атестацію, згідно з рішенням педагогічної ради та наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу видається свідоцтво про базову загальну середню освіту.

5.6. Особам, які закінчили 9-й клас основної школи з навчальними досягненнями високого рівня (10, 11, 12 балів) за семестри, рік та державну підсумкову атестацію, видається свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.

5.7. Підвищення результатів оцінювання шляхом коригування семестрових оцінок не дає підстав для одержання свідоцтва з відзнакою.

5.8. Звільнення від державної підсумкової атестації не дає підстав для одержання свідоцтва з відзнакою.

5.9. Особам, які пройшли атестацію за базову загальну середню освіту як екстерни з навчальними досягненнями високого рівня (10, 11, 12 балів), видається свідоцтво про базову загальну середню освіту звичайного зразка.

5.10. Учням (вихованцям) спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для розумово відсталих дітей видається свідоцтво про закінчення спеціальної загальноосвітньої школи (для дітей, що мають вади у фізичному чи розумовому розвитку).

5.11. Учням (вихованцям), які закінчили 11(12)-й клас і пройшли державну підсумкову атестацію, згідно з рішенням педагогічної ради навчального закладу та наказу його керівника видається атестат про повну загальну середню освіту.

5.12. Учням навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які нагороджені золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" або срібною медаллю "За досягнення у навчанні", видається атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою.

5.13. Випускникам 9-х, 11(12)-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, у якому з таких предметів робиться запис "не атестований (а)".

5.14. Разом із свідоцтвом, атестатом видаються додатки до них, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах, що записуються тільки словами (дванадцять, одинадцять, десять і т. ін.).

5.15. До додатка до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні оцінки та результати державної підсумкової атестації.

5.16. До додатка до свідоцтва про базову загальну середню освіту заносяться усі предмети інваріантної та варіативної частини навчального плану основної школи.

5.17. До додатка до атестата про повну загальну середню освіту заносяться усі предмети інваріантної та варіативної частини навчального плану старшої школи.

5.18. Учням, які за станом здоров'я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, у додатку до документа про базову або повну загальну середню освіту робиться запис "зараховано".

5.19. Учням, які за станом здоров'я звільнені від занять з фізичної культури, трудового навчання, допризовної підготовки ("Захист Вітчизни"), у додатку до документа про базову або повну загальну середню освіту робиться запис "звільнений (а)".

5.20. Випускникам основної та старшої школи, які в поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх рівень навчальних досягнень не оцінювався, і проходили державну підсумкову атестацію з мови навчання, у додатку до документа про базову або повну загальну середню освіту у графі "українська мова" робиться запис "вивчав (ла)".

5.21. Учням, звільненим від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва або атестата робиться запис "звільнений (а)".

5.22. Випускникам основної та старшої школи, які відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у поточному навчальному році є:

- учасниками міжнародних предметних олімпіад та турнірів, конкурсів;

- переможцями III та учасниками IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад;

- переможцями II та учасниками III етапів Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт Малої академії наук

за рішенням педагогічної ради, що затверджується наказом керівника навчального закладу, у додаток до свідоцтва про базову загальну середню освіту, атестата про повну загальну середню освіту з відповідних предметів виставляються річна та атестаційна оцінки 12.

5.23. Свідоцтво про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту та відповідні додатки до них реєструються у книгах обліку та видачі зазначених документів.

5.24. Записи в додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту робляться розбірливо чорною тушшю чи пастою або в комп'ютерному (друкованому) варіанті. Будь-які виправлення у документах про освіту не допускаються. Документи, оформлені з порушенням зазначених вимог, уважаються недійсними.

5.25. Додатки до документів про освіту підписуються керівником навчального закладу і завіряються печаткою. Відбиток печатки повинен мати чітке відображення повної назви навчального закладу.

Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти О. В. Єресько

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ

07.02.2012 № 116

Про затвердження Змін до Положення

про золоту медаль «За високі

досягнення у навчанні» та срібну

медаль «За досягнення у навчанні»

Відповідно до статті 23 Закону України «Про загальну середню освіту» та з метою приведення у відповідність із законодавством України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 грудня 2000 року № 584, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2000 року за № 924/5145 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 17 березня 2008 року № 186), що додаються.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):

2.1. Довести наказ до відома керівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та загальноосвітніх навчальних закладів.

2.2. Забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр Д. В. Табачник

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти

і науки, молоді та спорту України 07.02.2012 № 116

Зміни
до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні»
та срібну медаль «За досягнення у навчанні»

1. Пункт 1.3 розділу І викласти в такій редакції:

«1.3. З метою стимулювання випускників навчальних закладів претенденти на нагородження Золотою або Срібною медаллю визначаються рішенням педагогічної ради за підсумками навчання у старшій школі.».

2. У розділі ІІ:

2.1. Пункти 2.1 - 2.3 викласти в такій редакції:

«2.1. Золотою медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів з предметів навчального плану.

2.2. Срібною медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів та достатній рівень (не нижче 9 балів) не більше ніж з двох предметів навчального плану.

2.3. Рішення про нагородження Золотою або Срібною медаллю випускників загальноосвітніх навчальних закладів приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу, погоджується з місцевим органом управління освітою і затверджується наказом керівника навчального закладу.

Спільне засідання вважається правочинним, якщо на ньому присутні більше як половина від кількісного складу педагогічної ради і ради навчального закладу.».

2.2. Абзац другий пункту 2.4 викласти в такій редакції:

«Рішення про нагородження Золотою або Срібною медаллю випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту, приймається педагогічною радою, погоджується з відповідним органом управління освітою і затверджується наказом керівника навчального закладу.».

2.3. Пункт 2.6 викласти в такій редакції:

«2.6. Претенденти на нагородження Золотою або Срібною медаллю не можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації (за винятком випадків, зазначених у розділі ІІІ).».

2.4. Пункт 2.7 викласти в такій редакції:

«2.7. Учням (вихованцям) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які нагороджені Золотою або Срібною медаллю, видається атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року № 1260 «Про документи про освіту та вчені звання» (із змінами).».

3. У розділі ІІІ:

3.1. Абзац другий викласти в такій редакції:

«звільнені за станом здоров'я від занять з фізичної культури, трудового навчання, Захисту Вітчизни або зараховані до спеціальної групи занять з фізичної культури;».

3.2. Доповнити розділ новим абзацом такого змісту:

«тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну в 10 класі та опанували програмовий матеріал на високому рівні.».

4. Абзац перший розділу ІV викласти в такій редакції:

«Контроль за правильністю нагородження Золотої та Срібної медалей покладається на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які проводять вибіркові перевірки документації навчальних закладів щодо виконання навчальних планів і програм та відповідності оцінювання досягнень у навчанні претендентів на нагородження згідно з пунктами 2.1 і 2.2 розділу ІІ цього Положення.».

Директор департаменту

загальної середньої

та дошкільної освіти О. В. Єресько

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОН

13.12.2000 № 584

(у редакції наказу МОН

від 07.02.2012 № 116)

Положення
про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та
срібну медаль "За досягнення у навчанні"

І.Загальні положення

1.1. Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальну середню освіту" для учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти встановлюються різні види морального стимулювання за високі досягнення у навчанні.

1.2. Нагородження золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" (далі - Золота медаль) та срібною медаллю "За досягнення у навчанні" (далі - Срібна медаль) є видом морального стимулювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі - навчальні заклади) усіх типів і форм власності.

1.3. З метою стимулювання випускників навчальних закладів претенденти на нагородження Золотою або Срібною медаллю визначаються рішенням педагогічної ради за підсумками навчання у старшій школі.

ІІ. Вимоги до претендентів на нагородження

Золотою або Срібною медаллю

2.1. Золотою медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів з предметів навчального плану.

2.2. Срібною медаллю нагороджуються випускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досягнення у навчанні 10-12 балів та достатній рівень (не нижче 9 балів) не більше ніж з двох предметів навчального плану.

2.3. Рішення про нагородження Золотою або Срібною медаллю випускників загальноосвітніх навчальних закладів приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу, погоджується з місцевим органом управління освітою і затверджується наказом керівника навчального закладу.

Спільне засідання вважається правочинним, якщо на ньому присутні більше як половина від кількісного складу педагогічної ради і ради навчального закладу.

2.4. Учні, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту в професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, за умови дотримання пунктів 2.1, 2.2 цього Положення нагороджуються Золотою та Срібною медалями.

Рішення про нагородження Золотою або Срібною медаллю випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту, приймається педагогічною радою, погоджується з відповідним органом управління освітою і затверджується наказом керівника навчального закладу.

2.5. Підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригуванняне дає підстав для нагородження випускників Золотою або Срібною медаллю.

2.6. Претенденти на нагородження Золотою або Срібною медаллю не можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації (за винятком випадків, зазначених у розділі ІІІ).

2.7. Учням (вихованцям) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які нагороджені Золотою або Срібною медаллю, видається атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року № 1260 «Про документи про освіту та вчені звання» (із змінами).

ІІІ. Особливі умови нагородження

За рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за умов дотримання вимог пунктів 2.1, 2.2 цього Положення можуть нагороджуватися Золотою або Срібною медаллю випускники, які:

- звільнені за станом здоров'я від занять з фізичної культури, трудового навчання, Захисту Вітчизни або зараховані до спеціальної групи занять з фізичної культури;

- згідно з наказом Міністерства освіти і науки України під час проведення державної підсумкової атестації брали участь у міжнародних заходах: олімпіадах, спортивних змаганнях, конкурсах або у весняних відбірково-тренувальних зборах для підготовки до олімпіад;

- звільнені від державної підсумкової атестації з відповідного предмета як учасники міжнародних предметних олімпіад та турнірів, конкурсів, переможці III та учасники IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, переможці II та учасники ІІІ етапів Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт Малої академії наук (згідно з Положенням про державну підсумкову атестацію)

- тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну в 10 класі та опанували програмовий матеріал на високому рівні.

- перебували на навчанні за індивідуальною формою, у тому числі й ті, які за погодженим місцевим органом управління освітою індивідуальним навчальним планом прискорено опанували програмовий матеріал за курс повної загальної середньої освіти.

ІV. Контроль за дотриманням вимог щодо нагородження медаллю

Контроль за правильністю нагородження Золотої та Срібної медалей покладається на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які проводять вибіркові перевірки документації навчальних закладів щодо виконання навчальних планів і програм та відповідності оцінювання досягнень у навчанні претендентів на нагородження згідно з пунктами 2.1 і 2.2 розділу ІІ цього Положення.

V. Нагородження випускників навчальних закладів

Випускникам навчальних закладів, нагородженим Золотою або Срібною медаллю, на урочистих зборах із залученням представників громадськості вручаються атестат з відзнакоюпро повну загальну середню освіту та відповідна медаль.

Директор департаменту

загальної середньої та

дошкільної освіти О.В. Єресько

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ

І НАУКИ, МОЛОДІ ТА ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СПОРТУ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ

01.02.2013 № 72/78

Про затвердження Інструкції

про звільнення від проходження

державної підсумкової атестації

учнів (вихованців) загальноосвітніх

навчальних закладів за станом

здоров’я

Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», абзацу другого пункту 56 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778,

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (Єресько О. В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним органам управління освітою та охороною здоров'я, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, закладів охорони здоров’я забезпечити дотримання вимог цієї Інструкції.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України від 29 січня 1996 року № 25/20 «Про затвердження Інструкції про звільнення від перевідних і випускних екзаменів учнів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів України за станом здоров’я», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 лютого 1996 року за № 98/1123.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Жебровського Б. М., заступника Міністра охорони здоров’я України Толстанова О. К.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України 01 лютого 2013 року № 72/78

Інструкція

про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2008 року № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2008 року за № 151/14842 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2009 року № 1151), Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14 квітня 2008 року № 319, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 травня 2008 року за № 383/15074.

2. Інструкція визначає підстави та порядок звільнення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів від проходження державної підсумкової атестації за станом здоров'я згідно із Переліком захворювань, що можуть бути підставою для звільнення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів від проходження державної підсумкової атестації за станом здоров’я, зазначеним у додатку (далі – перелік захворювань).

3. Від проходження державної підсумкової атестації звільняються:

3.1. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів за наявності захворювань, визначених переліком захворювань.

3.2. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів, які перебувають у соціальних відпустках відповідно до статей 17-181 Закону України «Про відпустки».

4. Учням (вихованцям), які за станом здоров'я можуть бути звільнені від проходження державної підсумкової атестації, необхідно подати за місцем навчання такі документи:

заяву батьків, одного із батьків або їх законних представників;

висновок лікарсько-консультаційної комісії (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я за місцем спостереження дитини, засвідчений печаткою відповідного закладу охорони здоров'я.

4.1. Учням (вихованцям) загальноосвітніх навчальних закладів, які перебувають у соціальних відпустках відповідно до статей 17-181 Закону України «Про відпустки», необхідно додатково подати за місцем навчання такі

документи:

довідку (довільної форми), видану жіночою консультацією для жінок, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

заяву учнів (вихованців) (у разі досягнення повноліття), які перебувають у відпустці для догляду за дитиною.

5. Інформація про захворювання, яке дає можливість звільнення учнів (вихованців) від проходження державної підсумкової атестації, має бути зафіксована лікуючим лікарем в одній з форм первинної облікової документації:

№ 026/о «Медична карта дитини (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садку)», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 1999 року № 302;

№ 112/о «Історія розвитку дитини», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 1999 року № 302;

№ 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № ___», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974;

№ 025-1/о «Вкладний листок на підлітка до медичної карти амбулаторного хворого», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 1999 року № 302;

№ 086/о «Медична довідка (лікарський консультаційний висновок)», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

6. Підставою для звільнення від проходження державної підсумкової атестації є рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу, на основі якого видається наказ керівника цього навчального закладу.

7. Учні (вихованці), які не мають можливості пройти державну підсумкову атестацію в установлений строк через хворобу, не включену до переліку захворювань, зобов'язані надати медичну довідку закладу охорони здоров’я, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу їм надається право пройти державну підсумкову атестацію, відповідно до пунктів 3.4, 3.9, 3.10 розділу ІІІ Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14 квітня 2008 року № 319, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 травня 2008 року за № 383/15074.

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти О. В. Єресько

Директор департаменту реформ

та розвитку медичної допомоги М. К. Хобзей

Додаток

до Інструкції про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я

Перелік

захворювань, що можуть бути підставою для звільнення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів від проходження державної підсумкової атестації за станом здоров’я

№ з/п Назва захворювання Допуск до проходження державної підсумкової атестації
1 Інфекційні та паразитарні хвороби
1.1 Гострі інфекційні хвороби (вірусні, бактеріальні та паразитарні) Після одужання та закінчення строку ізоляції під контролем клініко-лабораторних обстежень
1.2 Активний туберкульоз органів дихання і поза легеневих локалізацій Через рік після виліковування за рішенням ЛКК, за участю лікаря-дитячого фтизіатра
2 Злоякісні новоутворення всіх локалізацій Через півроку після завершення лікування, у фазі ремісії, під контролем клініко-лабораторних обстежень. Для хворих дітей, якіотримували лікування із трансплантацією стовбурових клітин, через рік після завершення лікування, у фазі ремісії, під контролем клініко-лабораторних обстежень
3 Хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму
3.1 Анемії (середньо тяжкі і тяжкі форми), пов’язані з харчуванням, гемолітичні анемії Після закінчення лікування та нормалізації показників крові під контролем клініко-лабораторних досліджень

Продовження додатка

3.2 Апластичні анемії вроджені Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
3.3 Апластичні анемії набуті Через рік після закінчення спеціаль-ного лікування та нормалізації показників крові під контролем клініко-лабораторних досліджень
3.4 Гемофілія (тяжкі форми) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
3.4.1 Гемофілія (легкі та середньотяжкі форми) Після закінчення спеціального лікування та нормалізації показників крові під контролем клініко-лабораторних досліджень
3.5 Агранулоцитоз Через 6 місяців з моменту ремісії
3.6 Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа) Не менше ніж через один рік після нормалізації рівня тромбоцитів
3.7 Геморагічний васкуліт Після закінчення лікування та нормалізації показників крові під контролем клініко-лабораторних досліджень
3.8 Стан після трансплантації кісткового мозку, печінки, нирок, інших органів Через 5 років після закінчення імуносупресивної терапії в стадії клініко-лабораторної ремісії
3.9 Вроджені імунодефіцитні стани, що супроводжуються рецидивами інфекційних ускладнень, патологічними змінами кровотворної системи, інших органів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
4 Хвороби ендокринної системи
4.1 Захворювання гіпофіза, щитоподібної залози, наднирників, паращитовидних залоз із значним або помірним порушенням функції в стані клініко-гормональної Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації

Продовження додатка

субкомпенсації або декомпенсації на фоні медикаментозної терапії
4.2 Стан після медичних процедур на ендокринній залозі (оперативне видалення, в тому числі часткове, променева терапія тощо) в стані клініко-гормональної субкомпенсації або декомпенсації на фоні замісної терапії Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
4.3 Цукровий діабет (стан клініко-метаболічної субкомпенсації або декомпенсації) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
5 Розлади психіки та поведінки
5.1 Шизофренія, інші психотичні розлади, що потребують стаціонарного лікування Після закінчення стаціонарного лікування за висновком лікаря-дитячого психіатра
5.2 Невротичні, пов'язані зі стресом, соматоформні розлади, що потребують стаціонарного лікування Після закінчення стаціонарного лікування за висновком лікаря-дитячого психіатра
5.3 Депресивні, маніакальні та асоційовані з ними поведінкові розлади, що потребують стаціонарного лікування Індивідуально за висновком ЛКК з обов'язковою участю лікаря-дитячого психіатра
5.4 Комбіновані вокальні та моторні тики (синдром Туретта) у разі тяжких стійких проявів, що зумовлюють соціальну дезадаптацію Після стабілізації клінічного стану за висновком лікаря-дитячого психіатра
5.5 Розлади зі спектру аутизму Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
6 Хвороби нервової системи
6.1 Хронічні не прогресуючі захворювання нервової системи в резидуальному періоді (дитячий Через рік після початку захворювання, індивідуально за висновком ЛКК з обов’язковою

Продовження додатка

церебральний параліч, наслідки перенесених інфекційних захворювань нервової системи, травм тощо) участю лікаря-дитячого невролога
6.2 Прогресуючі захворювання нервової системи (м’язова дистрофія, розсіяний склероз тощо) Індивідуально за висновком ЛКК з обов’язковою участю лікаря-дитячого невролога
6.3 Захворювання нервової системи в гострому та відновному періодах (6-12 місяців з початку захворювання) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
6.4 Епілепсія та епілептичні синдроми із судомами два рази на місяць та частіше Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації. В інших випадках індивідуально за висновком ЛКК з обов’язковою участю лікаря-дитячого невролога
6.5 Spinabifida (неповне закриття хребетного каналу) з вираженими і різко вираженими руховими і тазовими порушеннями Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
7 Хвороби ока та придаткового апарату
7.1 Запальні захворювання рогівки, склери, судинної оболонки, сітківки, зорового нерва, які мають прогресуючий або рецидивуючий перебіг У період ремісії
7.2 Одностороння та двостороння афакія або артіфакія Через 3 місяці після хірургічного втручання, далі – індивідуально залежно від результату лікування
7.3 Глаукома з декомпенсацією внутрішньоочного тиску після хірургічного лікування на одному або на обох очах Не менше ніж через 6 місяців після операції, далі – індивідуально залежно від результату лікування

Продовження додатка

7.4 Ускладнена дегенеративна міопія незалежно від ступеня (при хронічній периферичній дистрофії сітківки з наявністю передрозриву чи розриву) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
7.5 Стан після хірургічного втручання на рогівці, скловидному тілі, сітківці Не менше ніж через 6 місяців після операції, далі – індивідуально залежно від результату
7.6 Проникаючі поранення і контузії органу зору середнього і важкого ступенів тяжкості Не менше ніж через 6 місяців після травми, далі – індивідуально залежно від результату
8 Двостороння приглухуватість III, IV ступенів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації, що проводиться в усній та письмовій формах зі сприйняттям тексту на слух
9 Хвороби системи кровообігу
9.1 Гостра ревматична лихоманка Через один рік після останньої атаки під контролем клініко-лабораторних обстежень
9.2 Хронічні ревматичні захворювання серця з явищами хронічної серцево-судинної недостатності IІ, ІІІ ступенів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
9.3 Артеріальна гіпертензія II, III ступенів (діагноз повинен бути підтверджений медичним обстеженням у стаціонарних умовах) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
9.4 Неревматичні ураження клапанного апарату серця і м'яза (міокардити, ендокардити та перикардити) серця з явищами хронічної серцево-судинної недостатності IІ, ІІІ ступенів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації

Продовження додатка

9.5 Кардіоміопатії (дилатаційна, гіпертрофічна, рестриктивна) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
9.6 Вроджені аномалії системи кровообігу з явищами хронічної серцево-судинної недостатності ІІ, ІІІ ступенів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
9.7 Стани після хірургічних втручань на серці з явищами хронічної серцево-судинної недостатності IІ, ІІІ ступенів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
9.8 Хронічна серцево-судинна недостатність IІ,ІІІ ступенів Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
9.9 Порушення серцевого ритму та провідності (одержують протиаритмічні лікарські засоби; отримали лікування методом радіочастотної абляції та (або) з імплантованим кардіостимулятором) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
10 Хвороби органів дихання
10.1 Хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів, вроджені аномалії легені з частими загостреннями (3 рази на рік і більше), та (або) явищами дихальної недостатності ( II, III ступенів), та (або) легеневою гіпертензією Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
10.2 Хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів, вроджені аномалії легені з рідкими загостреннями (до 2 разів на рік) Після закінчення загострення
10.3 Бронхіальна астма (важкий перебіг) неконтрольована або частково контрольована Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
10.4 Муковісцидоз середнього і Мають право на постійне звільнення

Продовження додатка

важкого ступенів тяжкості від проходження державної підсумкової атестації
10.5 Операції з приводу вад розвитку легенів (кіст, лобарної емфіземи, гіпоплазії, секвестрації) і бронхоектатичної хвороби Через 6 місяців після операції
10.6 Пневмонія, підтверджена рентгенологічним дослідженням Після одужання
10.7 Саркоїдоз Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
10.8 Операції на органах межистіння (трахеї, стравоході, при доброякісних пухлинах і кістах) Через 6 місяців після операції
10.9 Операції з приводу діафрагмальної грижі: а) неускладнені б) за наявності дихальної недостатності Через 6 місяців після операції Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
11 Хвороби органів травлення
11.1 Виразка шлунка та (або) дванадцятипалої кишки Після закінчення загострення
11.2 Неспецифічний виразковий коліт Після закінчення загострення
11.3 Хвороба Крона (середньо важка та важка форми) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
11.4 Синдром короткої кишки Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
11.5 Операції на товстій кишці і аноректальній ділянці, ускладнені нетриманням калу Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
11.6 Хронічний гепатит з високим або помірним ступенем активності та (або) фіброзом Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації

Продовження додатка

11.7 Фіброз печінки та (або) цироз печінки Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
11.8 Печінкова недостатність Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
11.9 Хронічний панкреатит Після закінчення загострення
12 Хвороби шкіри та підшкірної клітковини
12.1 Псоріаз, атопічний дерматит/екзема, токсична еритема у стадії загострення Після закінчення загострення
12.1.1 Розповсюджені та часто рецидивуючі (2 рази на рік і більше) форми захворювань, зазначених у позиції 12.1 Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
12.2 Аутоімунні хвороби з рецидиву- ючим та хронічним перебігом (пемфігус, дерматит Дюрінга, бульозний епідермоліз – проста форма, псоріаз артропатичний,субкорнеальний пустульоз Снеддона-Вількінсона У період ремісії захворювання
12.3 Бульозний епідермоліз – дистрофічна форма, склеродермія з проявами склеродактилії, спадковий кератоз долонно-підошовний, пігментна ксеродерма, псоріаз артропатичний зі стійкими руховими порушеннями Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
13 Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
13.1 Ревматоїдний артрит, юнацький (ювенільний) артрит та інші запальні артропатії з порушенням функції суглоба і частими загостреннями (2 рази на рік і більше) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації

Продовження додатка

13.2 Системні хвороби сполучної тканини У період ремісії під контролем клініко-лабораторних обстежень
13.3 Деформації хребта та (або) грудної клітки III, IV ступенів із значними порушеннями функції органів грудної клітки (не оперовані) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
13.3.1 Стан після операції щодо деформації хребта та (або) грудної клітки Через 6 місяців після оперативного втручання
14 Хвороби сечостатевої системи
14.1 Гломерулярні хронічні захворювання нирок, швидко прогресуючий нефритичний синдром, хронічний нефротичний синдром, спадкова нефропатія Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
14.2 Хронічний тубулоінтерстіціальний нефрит у стадії зворотного розвитку Через 3 місяці після останнього загострення
14.3 Хронічна та неуточнена ниркова недостатність зі стійким порушенням функції нирок Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
14.4 Гострий нефритичний синдром
14.4.1 При нормалізації ниркових функцій Через 6 місяців після виписки зі стаціонару
14.4.2 За наявності синдрому артеріальної гіпертензії Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
14.5 Гострий тубулоінтерстіціальний нефрит Через 3 місяці після виписки зі стаціонару, далі – індивідуально залежно від результату
14.6 Дизплазія нирок, що супроводжується Мають право на постійне звільнення від проходження державної

Продовження додатка

артеріальною гіпертензією підсумкової атестації
14.7 Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
14.7.1 Гормонорезистентний варіант перебігу Після закінчення проведення патогенетичної терапії
14.7.2 Гормонозалежний варіант перебігу Через 2 роки після проведеної патогенетичної терапії у період стійкої ремісії
14.8 Гостра ниркова недостатність різного ґенезу
14.8.1 При зниженні клубочкової фільтрації Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
14.8.2 При відсутності порушення функції нирок Через 2 роки після закінчення патогенетичної терапії
14.9 Спадковий нефрит (синдром Альпорта)
14.9.1 З порушенням функції нирок, за наявності нефротичного синдрому та/або артеріальної гіпертензії Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
14.9.2 При відсутності порушення функції нирок Через 3 місяці після виписки зі стаціонару
14.10 Оперовані ускладнені вади розвитку нирок і сечовивідних шляхів
14.10.1 З порушенням уродинаміки та функції нирок Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
14.10.2 Без порушення уродинаміки та функції нирок Через 3 місяці після виписки зі стаціонару
14.11 Операція з приводу варикоцеле, крипторхізму Через 2 тижні після виписки зі стаціонару
15 Вагітність
15.1 Патологічна вагітність Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
16 Операція з приводу апендициту Через 2 тижні після виписки зі стаціонару
17 Операція з приводу пахвинної, пупкової грижі Через 2 тижні після виписки зі стаціонару

Продовження додатка

18 Операція з приводу непрохідності кишечника Через 1 місяць після виписки зі стаціонару
19 Переломи кісток верхніх кінцівок Через 1 місяць з дня зняття іммобілізації при проходженні державної підсумкової атестації, яка проводяться в письмовій формі (при переломах кісток провідної руки)
20 Переломи кісток нижніх кінцівок Через 8 тижнів з дня зняття іммобілізації
21 Переломи черепа, хребта Через 3 місяці після виписки зі стаціонару, далі – індивідуально залежно від результату
22 Черепно-мозкові травми, травматичні ушкодження спинного мозку
22.1 Без наслідків або з мінімальними неврологічними порушеннями Через 2 місяці після отримання травми
22.2 Зі стійкими помірно вираженими і вираженими неврологічними порушеннями Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
23 Наслідки травм, отруєнь та інших впливів зовнішніх причин з вираженими і різко вираженими порушеннями функцій органів і систем Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
24 Стан, пов'язаний з наявністю штучного отвору (трахеостома, гастростома, езофагостома, ілеостома, колостома, цістостома тощо) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації
25 Важкі порушення мови (моторна і сенсорна алалія, афазія, виражена дизартрія) Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації, що проводиться в усній формі
26 Високий ступінь заїкання Мають право на постійне звільнення від проходження державної підсумкової атестації, що проводиться в усній формі

Продовження додатка

27 Захворювання, які не увійшли в цей перелік та призвели до помірних, виражених і різко виражених обмежень життєдіяльності (функціональні класи 2 - 4) Індивідуально за висновком ЛКК
28 Захворювання, яке потребує лікування за кордоном Після повернення з лікування за кордоном питання вирішується індивідуально відповідно до діагнозу та періоду перебігу захворювання
29 Захворювання, яке потребуєреабілітації в умовах санаторно-курортного закладу Після повернення з реабілітаціїпитання вирішується індивідуально відповідно до діагнозу та періоду перебігу захворювання

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти О. В. Єресько

Директор департаменту реформ та

розвитку медичної допомоги М. К. Хобзей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

27.02. 2012 № 115

Про внесення змін до Положення

про похвальний лист

"За високі досягнення у навчанні"

та похвальну грамоту "За особливі

досягнення у вивченні окремих

предметів"

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальну середню освіту" та з метою приведення у відповідність із законодавством України

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Положення про похвальний лист "За високі досягнення у навчанні" та похвальну грамоту "За. особливі досягнення у вивченні окремих предметів", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11 грудня 2000 року № 579, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2000 року за № 923/5144 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 17 березня 2008 року № 187) такі зміни:

1.1. Пункт 1 викласти в такій редакції:

«І. Похвальним листом "За високі досягнення у навчанні" (далі - Похвальний лист) нагороджуються учні 2-8-х та 10(11 )-х класів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів і форм власності (далі - навчальні заклади), які мають високі досягнення (10-12 балів) з усіх предметів за відповідний навчальний рік.».

2

1.2. Пункт 2 викласти в такій редакції:

«2. Похвальною грамотою "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів" (далі - Похвальна грамота) нагороджуються випускники навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у вивченні одного чи декількох предметів (не менше як 12 балів). Такою нагородою відзначаються насамперед переможці міжнародних, III, IV етапів всеукраїнських конкурсів, олімпіад, змагань.».

1.3. Пункт 6 виключити.

У зв'язку з цим пункт 7 вважати пунктом 6.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О. В.):

2.1. Довести наказ до відома керівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та загальноосвітніх навчальних закладів.

2.2. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр Д. В. Табачник


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОН

11.12.2000 № 579

(у редакції наказу МОН

від 07.02.2012 № 115)

Положення

про похвальний лист "За високі досягнення у навчанні"

та похвальну грамоту

"За особливі досягнення у вивченні окремих предметів"

1. Похвальним листом "За високі досягнення у навчанні" (далі - Похвальний лист) нагороджуються учні 2-8-х та 10(11)-х класів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів і форм власності (далі - навчальні заклади), які мають високі досягнення (10-12 балів) з усіх предметів за відповідний навчальний рік.

2. Похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» (далі – Похвальна грамота) нагороджуються випускники навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у вивченні одного чи декількох предметів (не менше як 12 балів). Такою нагородою відзначаються насамперед переможці міжнародних, ІІІ, ІV етапів всеукраїнських конкурсів, олімпіад, змагань.

3. За умов дотримання пунктів 1, 2 цього Положення Похвальними листами і Похвальними грамотами можуть нагороджуватися учні, які навчаються за індивідуальною формою навчання.

4. Рішення про нагородження учнів приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу і затверджується наказом керівника навчального закладу.

5. Підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження учнів Похвальним листом чи Похвальною грамотою

6. Нагородження учнів Похвальним листом і Похвальною грамотою відбувається в урочистій обстановці із залученням представників громадськості.

Директор департаменту

загальної середньої та

дошкільної освіти О.В. Єресько

Кiлькiсть переглядiв: 190

Коментарi

  • Tannerzed

    2017-03-07 09:35:25

    Acai Berry - How Come Acai Berry Supplement Great You? Is employ this product certified decrease? There are many copycat companies now that are creating products get been low in quality along with use the most beneficial process of extracting the juice over berries. Most because they came from are concerned with their bodies know all around the health benefits of acai berry products. They have been used for hundreds of years in Latin america by ancient medicine persons. The people in the Assist just started using Acai in finally couple of years, any several endorsements from babes...